Від реактивності до нової архітектури відновлення:
На панельній дискусії в Києві обговорюють роль уряду, приватного сектору та громадянського суспільства у відновленні України
22 травня відбулася панельна дискусія «Трикутник відновлення України: роль держави, приватного сектору та громадянського суспільства. На шляху до URC 2026» відбувся в рамках IV щорічної Міжнародної конференції «Українське лідерство в допомозі»
Модератором дискусії виступив Дмитро Ливч, керуючий партнер Civitta Ukraine та голова правління EasyBusiness. Під час панельної дискусії він представив попередні висновки дослідження щодо ролі громадянського суспільства в архітектурі відновлення України.
Дослідження проводить CIVITTA у співпраці з Альянсом українських організацій громадянського суспільства та за підтримки Міжнародної організації допомоги біженцям (RI) а також Центру благодійної діяльності у разі надзвичайних ситуацій (CDP).
Обговорення було присвячене переходу від розрізнених заходів з відновлення до системної співпраці між урядом, бізнесом, міжнародними партнерами та громадянським суспільством — особливо в контексті підготовки до Конференції з питань відновлення України 2026.
«Масштаби української економіки на сьогодні не відповідають масштабам завдань, пов’язаних із відновленням. За оцінками RDNA5, потреби на відновлення вже сягнули 588 мільярдів доларів. Саме тому ми маємо говорити не лише про фінансування чи окремі проєкти, а про нову архітектуру взаємодії між урядом, бізнесом, громадами та громадянським суспільством».
Дмитро Ливч, керуючий партнер Civitta Ukraine
Дмитро Ливч наголосив, що відновлення України — це не лінійний процес. Країна одночасно проходить етапи гуманітарної допомоги, підтримки стабілізації, раннього відновлення, масштабної реконструкції та модернізації. Це вимагає абсолютно нових моделей координації та партнерства.
Він також зазначив, що міжнародний досвід свідчить про проблему, спільну для багатьох країн: громадянське суспільство, як правило, є дуже ефективним на початкових етапах реагування та відновлення, але часто втрачає вплив на етапах стратегічного планування та відбудови.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, коли можемо уникнути повторення чужих помилок. Українське громадянське суспільство вже накопичило унікальний досвід у сфері реагування на кризові ситуації та мобілізації місцевих ресурсів. Наступним завданням є інтеграція цього потенціалу в офіційні механізми управління процесом відновлення».
Дмитро Ливч
Культура, ідентичність та відновлення
Окрема частина дискусії була присвячена ролі культури та ідентичності в процесах відновлення. Анастасія Бондар, заступник міністра культури України з питань цифрового розвитку, наголосила, що відновлення має виходити далеко за межі суто інфраструктури.
«Ця війна ведеться не лише за території як такі. Це також війна за культуру, мову, історію та ідентичність. І якщо наші міжнародні партнери відкрито визнають це, ми також маємо чітко усвідомити, що культура має стати невід’ємною частиною програми відновлення».
Анастасія Бондар, заступник міністра культури України з питань цифрового розвитку
Вона наголосила, що якщо культурний вимір не буде враховано в процесі відбудови вже зараз — від шкіл і притулків до громадських просторів — Україна ризикує втратити можливість формувати стійкість та почуття ідентичності на довгі роки.
Анастасія Бондар також згадала про принципи Новий європейський Баугаус— ініціатива Європейської комісії, яка поєднує «Зелений курс» із культурними та соціальними перетвореннями. Вона наголосила, що відновлення має бути не лише ефективним і доступним, а й орієнтованим на людей.
Основні питання, що обговорювалися
- перехід від відновлення, що базується на допомозі, до зростання, що базується на інвестиціях;
- роль місцевої влади та громад у управлінні процесом відновлення;
- доступність як невід’ємна складова відновлення;
- необхідність довгострокового стратегічного планування;
- залучення громадянського суспільства до процесів прийняття рішень.
Виступи учасників дискусії
Дарія Кукуріка, голова громадської організації «Ліга сильних», наголосила, що питання доступності не може залишатися другорядним у процесі відновлення.
«Якщо нам не вдасться забезпечити доступність під час відбудови, відновлення України ризикує стати повчальним прикладом. Доступність — це не лише фізичний доступ як такий, а й доступ до послуг, інформації, економічних можливостей та участі в житті громади».
Тоомас Тірс, радник з питань відбудови при посольстві Естонії, наголосив на важливості довгострокового партнерства та зміцнення місцевого потенціалу.
«Ми не хочемо просто будувати споруди. Ми хочемо налагоджувати стосунки та допомагати громадам ставати більш спроможними. Відновлення — це не копіювання іноземних моделей, а спільна розробка рішень, адаптованих до українських реалій».
Володимир Забела, директор фонду «МГП-Громада», додав, що відновлення має починатися з самих громад і що громади повинні стати активними учасниками відбудови, а не пасивними отримувачами допомоги.
Олеся Волська-Залуська від Mercy Corps Україна та Оксана Плахотнюк представник GlobalGiving розповіла про трансформацію міжнародної допомоги, важливість підтримки місцевих ініціатив та поступовий перехід від гуманітарної допомоги до зміцнення економічного потенціалу громад.
На шляху до URC 2026
Для успішного відновлення України потрібні не лише ресурси, а й нова культура співпраці, довгострокове стратегічне бачення та системна інтеграція громадянського суспільства у процеси відновлення.
Основні результати та висновки дискусії, а також дослідження щодо ролі громадянського суспільства у формуванні майбутньої архітектури відновлення України будуть представлені під час URC 2026 in Poland.
